м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 15 в. dpzaples@ukr.net

Загальні відомості про підприємства

Загальні відомості про підприємства

 
 
   Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство» (далі лісгосп) розташоване в північно-західній частині Запорізької області на території Запорізького, Вільнянського, Новомиколаївського,  адміністративних районів та міста Запоріжжя.
Адміністративно-організаційна структура та загальна площа
Найменування лісництва, місцезнаходження контор Адміністративні райони Площа, га
Олександрівське Запорізький 2330
  м. Запоріжжя 538
  Разом: 2868
Крутоярівське Запорізький 1205
Михайлівське Вільнянський 1728
  м. Запоріжжя 153
  Разом: 1881
Хортицьке Запорізький 1017
  м. Запоріжжя 663
  Разом: 1680
Новомиколаївське Новомиколаївський 577
Всього по лісгоспу:   8211
  м. Запоріжжя 1354
  Запорізький 4552
  Вільнянський 1728
  Новомиколаївський 577

 

Організація території 

    Запорізький лісгосп, був організований невдовзі після націоналізації земель із лісів місцевого значення. В зв'язку з будівництвом Каховської ГЕС. було створено Каховське водосховище і незатопленими залишилась частина лісів Запорізького і Каменсько- Дніпровського лісгоспів. На базі незатопленої території цих двох лісгоспів, а також прийнятих земель вздовж Каховського водосховища в 1954 році був організований Запорізький лісгосп.

    З 1955 року по 1959 рік на підставі відповідних рішень Запорізького облвиконкому. у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 15.07.1955 року 119 869 "О десятилетнем плане создания и развития зеленых зон городов и рабочих поселков УССР на 1955- 1956 г.г.” до складу лісгоспу було прийнято 1104 га земель міста Запоріжжя. В 1955 році Запорізький лісгосп було реорганізовано у механізований. У відповідності з постановою РМ УРСР від 30 листопада 1959 р. М.о 1834, а також наказом Головного управління лісового господарства та лісозаготівель при РМ УРСР від 14.05.1960 року, 3 01.06.1960 р. Запорізький мехлісгосп перейменовано у лісгоспзаг. На підставі наказу по МЛГ УРСР На 290 від 14.10.1969 р. Кушугумське Лісництво перейменоване у Михайлівське.

    У відповідності з Постановою ЦК КПУ та РМ УРСР від 23.01.1970 р. наказом МЛГ УРСР від 22.01.1971 р., наказом Обласного управління лісового господарства та лісозаготівель №116 від 25.06.1971 р. на базі Іванівського, Водянського та Каменського лісництв, що входили до складу Запорізького лісгоспзагу, Михайлівської, Веселовської виробничих ділянок, що створені заново, було організовано Камянсько-Дніпровська ЛМС.

    Згідно наказу Міністерства лісового господарства № 133 від 31.10.91 р. та наказу Запорізького державного лісогосподарського об'єднання “Запоріжжяліс” №116 від 26.11.91 р. Запорізький лісгоспзаг було ліквідовано. Правонаступником Запорізького лісгоспзагу є Запорізький держлісгосп.

    Згідно наказу Запорізького державного лісогосподарського об”єднання “Запоріжжя.- ліс” № 114 від 28.12.93 р. на підставі наказу Міністерства лісового господарства МО. 162 від 21.12.93 р. та на часткову зміну наказу Запорізького державного лісогосподарського об'єднання “Запоріжжяліс” №116 від 26.11.91 р. встановити, що Запорізький держлісгосп ( головним підприємством Запорізького державного лісогосподарського об”єднання “Запоріжжяліс”.

    На виконання наказу Державного комітету лісового господарства України 119 109 від 17.11.97 р. та наказу ДЛГО “Запоріжжяліс” № 67 від 29.09.1999 р. Запорізький держліс- госп, що є головним підприємством об,єднання “Запоріжжяліс”, реорганізований шляхом приєднання до ДЛГО “Запоріжжяліс”. Правонаступником всіх прав та зобов”язань Запорізького держлісгоспу є ДЛГО “Запоріжжяліс”.

    На підставі наказу Держліскомгоспу № 178 від 20.10.2004 року “Про реорганізацію державних лісогосподарських об”єднань та створення державних підприємств”, 01.03.2005 року було створено Державне підприємство “Запорізьке лісомисливське господарство”, яке є правонаступником прав та обов'язків Запорізького державного лісогосподарського об'єднання “Запоріжжяліс”.

Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу було проведено в 1929 році.

Природно-кліматичні умови

    Згідно лісорослинному районуванню територія лісгоспу відноситься до західного сухого степу України.

Клімат району розташування лісгоспу характеризується сухим жарким, інколи з суховіями , літом, короткою досить теплою зимою, довгою дуже м»якою осінню та теплою весною.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства.

Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень:

- недостатня кількість опадів впродовж вегетаційного періоду; '

- періодичні посухи;

- жаркі літні місяці, коли температура доходить до 40о, а на поверхні грунту до 55-60о, є причиною пошкодження кореневої шийки сіянців та саджанців.

    Геологічні умови місця розташування лісгоспу - Придніпровський масив південної околиці Українського кристалічного шита. Елементи рельєфу - вододільне плато, горбку- вата рівнина, порізана долинами рік та ярами.

    В геоморфологичному відношенні територія лісгоспу знаходиться у 2-х геоморфологічних районах: 1 - Гуляйпільська акумулятивна почленована лесова рівнина; 2 - Токмакська лесова рівнина.

    Гуляйпільська акумулятивна почленована лесова рівнина, до якої належать території Хортицького, Михайлівського, Крутоярівського, Запорізького лісництв, характеризується значним розвитком яружно-балочного рельєфа. Балки часто перерізають усю товщу антропогенних відкладин і глибоко врізаються у неогенові і полеогенові утворення. Схили балок мають різноманітну форму: на деяких ділянках є високі тераси з крутими схилами, або схили мають виїмчасту чи горбкувату форму. Вододільні плато дуже еродовані.

    Токмакська лесова рівнина, до якої входить Василівське лісництво відзначається складним рельєфом, що утворився в четвертичну епоху. Головну роль у його формуванні зіграли ерозійні процеси. При наближенні до водосховища, порізаність території ярами та балками зростає. Великий вплив на формування рельєфу має Каховське та Дніпровське водосховища. Переформування берегів водосховища процес постійний і дуже складний. Головним фактором, що обумовлює інтенсивність і розмір переробки берегів, є вітрова хвилястість. На багатьох ділянках Василівського і Михайлівського лісництв переробка берегів поєднується з активізацією зсувів.

    Заплавна тераса має слабохвильову поверхню. На ній розташована велика кількість заболочених ділянок, озер, стариць. Грунти заплави представлені гідроморфними грунтами.
Панування на території лісгоспу яружно-балочного рельєфу призвело до утворення на цих ділянках змитих чорноземів різної потужності.

Серед ґрунтоутворюючих порід переважають леси. Найбільше розповсюдження на території лісгоспу мають грунтоутворюючі породи - піски, леси і лесовидні суглинки.

Серед грунтів найбільше розповсюджені чорноземи (57%),дернові та заплавно-лугові (біля 10%). Незначне розповсюдження мають лугово-чорноземні грунти.

    З чорноземів найбільше звичайних чорноземів малогумусних, неглибоких. Інколи зустрічаються чорноземи південні, чорноземи на щільних глинах. На водорозділах та схилах плямами зустрічаються засолеш грунти.

    Водний фонд в зоні розташування лісгоспу представлений Каховським водосхови- щем з обэємом води 18,2 кмз , Дніпровським водосховищем з об”ємом води 3,3 кмз , ріками Дніпро, Конка, Мокра Московка та мережею малих річок. Середній багаторічний обсяг поверхневого стоку, на території області складає 0,5 кмз/рік, стік ріки Дніпро - 53 кмз/рік. Водозабезпеченість території низька, складає 10-40 тис.кмз на 1 км2 площі на рік.

    За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до сухих. На долю лісових ділянок з надмірним зволоженням приходиться 4,6% площі, вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Болота займають площу 1025,2 га.